Ігор Шевченко ознайомився із роботою медичних установ
Голова Черкаської ОДА Ігор Шевченко спільно із першим заступником голови облради Валентином Тарасенком ознайомився із роботою медичних установ обласної комунальної власності. Зокрема оглянув приміщення Черкаської станції переливання крові, поспілкувався із директором Центру екстреної медичної допомоги та відвідав обласний кардіологічний центр.
Як розповіла директорка ТОВ «Черкаський обласний центр служби крові «Черкаси-Плазма» Наталя Трофименко, на сьогодні інвестор придбав сучасну апаратуру, яка визначає до 20 показників крові миттєво. У Центрі чекають на поставку швейцарських роботизованих аналітичних комплексів, ведеться робота щодо створення бази постійних донорів. Частину приміщення готують до ремонтних робіт. Однак, запевняє Трофименко, попри це станція функціонуватиме повноцінно, а ситуація із запасами донорської крові в регіоні та виготовлення безпечних компонентів крові буде стабільною.
Нагадаємо, що у вересні 2018-го року обласна рада передала частину приміщень Черкаської станції переливання крові в оренду компанії Biopharma.
За словами Ігоря Шевченка, він найближчим часом спільно з керівництвом облради планує зустрітися із інвестором, аби обговорити подальші кроки розвитку станції.
Облаштування тимчасового диспетчерського пункту, створення умов для працівників та оновлення автомобільного парку. Такі найгостріші питання окреслив директор Центру екстреної медичної допомоги Ігор Фесун.
– Маємо 3 нагальні проблеми – відсутність центральної диспетчерської, транспорт, забезпечення умовами працівників, в тому числі і достойними заробітними платами. Щодо диспетчерської: у нас проект будівництва диспетчерської за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку по вулиці Корольова розрахований на 3 роки. Але вже сьогодні є постанова Кабміну про виділення Центру 6 млн грн для закупівлі техніки. Додатково на цю мету спрямовує 2 млн грн область. У контексті цього є прохання і пропозиція: облаштувати тимчасову диспетчерську, цим ми зможемо покрити Смілянський, Звенигородський і Черкаський райони.
За словами голови Черкаської ОДА Ігоря Шевченка, питання облаштування тимчасової диспетчерської, а це невеликі кошти, в обласному бюджеті знайдуть. І це дасть змогу як значно поліпшити умови перебування працівників, так і підвищити якість надання послуг.
Працівники Центру забезпечені обов’язковими зарплатними виплатами, також є змога виплачувати невеликі “стимулюючі” кошти до зарплат. Але хотілося б розглянути питання дофінансування у цьому напрямку. Ремонт автопарку теж фінансує область, як і заміну сезонної гуми, на 100% Центр забезпечений і пальним, – додає Ігор Фесун.
Великі сподівання керівник Центру покладає і на місцеві бюджети, адже державного та обласного фінансування замало.
Опісля Ігор Шевченко ознайомився із діяльністю Черкаського обласного кардіологічного центру.
Нагадаємо, що Центр нещодавно отримав нове ангіографічне обладнання, вартість якого більше 23 млн грн. Його придбали шляхом співфінансування із обласного та державного бюджетів.
Головна лікарка кардіоцентру Світлана Журба розповіла, що черкаський заклад – у п’ятірці кращих медустанов в Україні за кількістю вилікуваних пацієнтів із захворюванням важких інфарктів міокарда. Тож придбання ангіографічного обладнання в рази покращить ці показники. Без такої техніки, говорить фахівець, сучасної кардіології не повинно існувати.
Разом із тим минулоріч в кардіоцентрі приміщення реконструювали під ангіографічну операційну. На це витратили 4 млн грн із обласного бюджету.
Додамо, що упродовж 2018 року здійснили 2 200 досліджень, зокрема понад 1 700 коронарографій, що на 10% більше 2017 року. Таке ж ангіографічне обладнання придбано та буде встановлено в Уманській центральній районній лікарні.
За словами завідувачки кардіоцентру, на сьогодні є потреба у ремонті медичного обладнання, коштах на сервісне обслуговування вже наявних приладів та потреба у нових площах. Оскільки під час відкриття агіографічної операційної “пожертвували” місцями, де попередньо працював інженерний відділ, бухгалтерія, архів. А цим 30-ти працівникам необхідне окреме приміщення. У 2017-му році розпочалися ремонтні роботи у будівлі, яка свого часу належала «Сосновому бору». На його відновлення спрямували 6,3 млн грн: 54% суми спрямували з обласного бюджету, а 46% — із бюджету міста Черкаси.
– Що може бути важливіше за здоров’я та життя громадян? Усі озвучені головною лікаркою проблеми кардіоцентру надактуальні. Безумовно, всі технічні оновлення – це покращення якості лікування та зменшення показників захворюваності черкащан. Ми це розуміємо, заклади медицини залишаються у пріоритеті і для обласної адміністрації, і для депутатського корпусу облради. На найближчу чергову сесію винесемо питання виділення коштів на ремонт апарату штучного кровообігу, а це близько 230 тис грн, та питання придбання шприцевих насосів, вартість яких 190 тис грн, – говорить Ігор Шевченко.
Додає, що намагатимуться вирішити у перспективі проблему придбання ще одного апарату “штучне серце”, вартість якого близько 12 млн грн. Адже у разі виходу з ладу вже наявного в кардіоцентрі апарату, може з’явитися загроза життю пацієнтів. Тож це питання залишається на порядку денному.
За інформацією прес-служби Черкаської ОДА
