Історична довідка

Уманський район – це чарівний, неповторний край, овіяний історичною славою боротьби нашого народу за право вільно жити на споконвічній землі своїх пращурів. Розташований він у мальовничому місці Придніпровської височини, а його територією протікають річки Синиця та оспівана в піснях Ятрань з притоками Уманка і Ревуха, які належать до басейну Південного Бугу.

Історія краю бере свій початок ще з первісного ладу. Численні археологічні дослідження засвідчують, що давня людина з’явилася тут ще за часів пізнього палеоліту. Шість тисяч років тому землі Уманщини були осердям першої на європейському континенті хліборобської цивілізації – Трипільської культури. Найбільші трипільські поселення виявлено біля сіл Доброводи, Аполянка та Косенівка. У 1918 році уманські краєзнавці Петро Курінний та Петро Кучеренко в лісі, поблизу села Піківець, першими виявили матеріали життєдіяльності племен хліборобів і скотарів доби пізньої бронзи і дали їм назву Білогрудівська культура. Поселення Білогрудівської культури знайдено поблизу сіл Собківка, Кочержинці, Ятранівка та інших. 

За часів Київської Русі Уманщина входила до складу Куманії. Згодом межувала з Кримським Ханством, була центром гайдамаччини, військових поселень.

На Уманщині перетинаються три давніх чумацькі шляхи. Їх вік – тисячі років. По одному з них хлібороби-трипільці мандрували до Чорного моря, і далі – в Месопотамію, куди поставляли зерно. Чорним (Татарським) шляхом 1363 року йшли полки Великого князя Литовського Ольгерда, щоб здобути блискучу перемогу над двома монголо-татарськими ордами на Синіх Водах (р.Синюха). 

З Уманщиною пов’язана ще одна яскрава сторінка української історії – кульмінація Національно-визвольної війни 1768-1769 рр. під проводом Івана Гонти та Максима Залізняка.