Увага: пожежонебезпечний період!
Незвично сувора зима змінилася незвично теплим початком весни, коли щодень температури бʼють рекорди та перевищують багаторічні показники. Саме тому пожежонебезпечний період цьогоріч розпочався раніше звичних строків.
Пожежонебезпечний період – це період з моменту сходження снігового покриву навесні до настання стійкої вологої осінньої погоди або утворення снігового покриву.
У цей час будь-яке необережне поводження з вогнем або навмисне випалювання сухої рослинності може призвести до масштабних загорянь у природних екосистемах, спричинити загибель диких тварин, знищення флори, а також несе пряму загрозу для життя, здоров’я людей та їхнього майна.
У пожежонебезпечний період суворо забороняється:
- спалювати суху траву, листя, стерню та інші рослинні залишки;
- розводити багаття у лісах, на луках, поблизу полів та сільгоспугідь.
Внаслідок спалювання листя в повітря виділяються важкі метали, канцерогени, бенз(а)пірен, чадний газ, діоксини та пил. Бензопірен може провокувати у людини онкологічні захворювання, а чадний газ блокує постачання кисню до тканин організму. Через це отруєння чадним газом викликає головний біль, запаморочення, пришвидшене серцебиття, ускладнене дихання. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. Дихання таким повітрям тривалий час провокує у людини розвиток хронічних хвороб дихальної системи. У 2026 році фіксували випадки загибелі людей, які спалюючи сміття, загинули самі. А це вже інший бік «гри з вогнем».
Як для людини пожежа у будинку є бідою, так і для тваринного світу пожежі у природних екосистемах позбавляють їх не лише домівки, місць полювання, харчування, але нерідко і життя. Скільки обпечених або навіть загиблих тварин знаходили після пожеж! Від паління сухостою руйнується ґрунтовий покрив і вся його мікрофлора, знищуються насіння і коріння рослин. А чи знаєте ви, що спалювання сухої трави та листя збільшує промерзання ґрунту у 2-4 рази? А чи думали ви про те, що після такого підпалу для відновлення ґрунту, життя рослин і комах потрібно 5-6 років.
Серед причин виникнення лісових пожеж головним вважається антропогенний фактор (згідно зі статистичними даними з вини населення щорічно виникає 96–98 % лісових пожеж). Тліючий недопалок, незагашене вогнище, навмисний підпал, аби позбутися бурʼянів, опалого листя, стерні, очерету на водоймах - людина відповідальна за усе!
Є альтернативні методи, серед них компостування залишків сухої рослинності. Щодо очерету також є екопідхід –його механічне видалення. Для цього необхідно використовувати спеціалізовані інструменти, такі як жатки або коси. Важливо видалити очерет з корінням, щоб запобігти його повторному зростанню. Після видалення рослини його можна використовувати в декоративних цілях або для створення компосту. Серед біологічних методів розведення коропів, що дозволяє знизити кількість очерету за рахунок його активного поїдання.
А ще війна! За результатами досліджень щодо ситуації із лісовими та іншими ландшафтними пожежами за період ведення бойових дій в Україні, опублікованих Державним агентством лісових ресурсів України ще у 2024 році, у 2022 році фактично 70% від площі всіх пожеж зареєстровано у 25-кілометровій буферній зоні. Кількість і площа ландшафтних пожеж збільшуються відносно відстані до лінії фронту. Вплив бойових дій (як прямий так і опосередкований) наразі є однією з основних причин виникнення лісових пожеж. Внаслідок цього в офіційну статистику причин виникнення пожеж наразі заносять дані щодо пожеж «внаслідок обстрілів» та «пожежі на замінованих територіях».
Обираючи методи господарювання, йдучи або їдучи на відпочинок «на природу» щоразу маємо думаємо: які будуть наслідки моєї діяльності? а що буде далі, після мене.
