ЩОБ НЕ БОЛІЛО СЕРЦЕ АБО ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ ВІДКРИТТЯ НА УМАНЩИНІ АНГІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ
Створення ангіографічного відділення на базі Уманської центральної лікарні — головний проект, над яким у 2018 році спільно працюють керівництво району, окремі народні депутати, адміністрація лікарні, а також ті небайдужі, хто зацікавлений у збереженні власного життя і здоров’я, своїх рідних, друзів, знайомих. По-особливому переймаються у якнайскорішому вирішенні цього питання фахівці та керівництво Черкаського обласного кардіологічного центру, адже нове відділення має стати одним із продовжень їхньої діяльності з попередження та лікування серцево-судинних захворювань в північно-західній частині області.
Нещодавно нам випала унікальна можливість побувати у стінах відомого в Україні кардіоцентру, ознайомитись з роботою окремих його відділень, на власні очі побачити операцію на серці за допомогою ангіографічного комплексу, а також поспілкуватися з тими, хто відчув на собі руку «майстра-кардіохірурга» та повертається до повноцінного життя.
Про головні аспекти діяльності Черкаського обласного кардіологічного центру нам детально розповіла головний лікар закладу, заслужений лікар України з понад 40-річним досвідом роботи в галузі кардіології і кардіохірургії Світлана ЖУРБА.
— Світлано Василівно, чому сьогодні особлива увага звертається саме на лікування хвороб системи кровообігу?
— На жаль, захворюваність на серцево-судинну патологію залишається на першому ранговому місці в структурі загальної захворюваності. Так у 2017 році хвороби системи кровообігу на Черкащині склали 5,5 тис. на 10 тис. населення. Окрім того, ці захворювання перші й у структурі смертності. Тому не дивно, що в усіх розвинутих країнах світу і в Україні протягом останніх років особлива увага приділяється саме «боротьбі» з серцево-судинними захворюваннями.
— Яким чином очолюваному Вами колективу вдається долати цей загальнонаціональний недуг?
— Впродовж останніх 2 років в Україні діє програма по організації реперфузійних центрів для надання медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда. Згідно постанови Кабінету Міністрів України, областям за рахунок субвенції з державного бюджету і співфінансування місцевих бюджетів з розрахунку 50 на 50 надаються сучасні ангіографічні системи. В рамках цієї програми наш центр також придбав відповідне обладнання і на сьогодні ми облаштовуємо ангіографічну операційну. Встановлення ангіографа для надання медичної допомоги хворим з інфарктом міокарду передбачається і в віддаленому регіоні Черкаської області — в Уманській центральній районній лікарні.
— Розкажіть про досягнення Вашого закладу?
— Вже понад 14 років Черкаський обласний кардіологічний центр надає висококваліфіковану кардіологічну та кардіохірургічну допомогу жителям нашої області, хворим на серцево-судинну патологію, а також здійснює організаційно-методичне керівництво службою в містах і районах Черкащини та є базою підвищення кваліфікації лікарів і молодших медичних спеціалістів.
В кардіоцентрі працює 210 осіб: 39 лікарів, 95 – молодших медичних працівників. Серед лікарів — 70 відсотків мають вищу та І категорії, серед молодшого медичного персоналу – 58 відсотків. Зокрема, у відділенні інтервенційної радіології нашого закладу працює 6 інтервенційних кардіологів і хірургів, 6 медичних операційних сестер, 4 лікарі-анастезіологи та 4 медичні сестри-анестезистки, які забезпечують його роботу цілодобово 7 днів на тиждень. Адже інфаркт не може чекати.
Щорічно в нашому закладі проходять стаціонарне лікування близько 5,5 тис. жителів області. Ми надаємо амбулаторно-поліклінічну допомогу понад 22 тис. жителів з усіх куточків Черкащини. Позитивно, що обсяги високоспеціалізованої кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню щорічно зростають. В минулому році ми виконали більше 1200 оперативних втручань на серці, зокрема, на відкритому серці – 230 (з початку цього року їх кількість перевищує 200). Поряд з цим 2029 пацієнтам виконано ангіографічні дослідження, 622 — імплантовано 765 стентів тощо.
В результаті використання новітніх технологій спостерігаються позитивні зрушення у зменшенні загальної захворюваності на хвороби кровообігу до 6468 на 10 тис. населення в 2017 році (6572,8 — 2016 р.), зниження смертності від інфаркту міокарда з 10,8 у 2016 р. до 9,6 у 2017 р.
— Не секрет, що в структурі захворювань серця інфаркт міокарда — особливо небезпечна хвороба. Яка наразі ситуація з цим недугом у нас?
— В області діє програма по боротьбі з інфарктом міокарда, яка з кожним роком вдосконалюється, а кількість хворих, які отримують сучасне лікування цієї недуги, збільшується.
Проведення черезшкірних коронарних втручань — найсучасніший вид надання медичної допомоги хворим з інфарктом, який можна отримати лише в нашому закладі. Це зумовлено відповідними чинними законодавчими актами та наказами управління охорони здоров’я Черкаської ОДА. А тому на первинні коронарні втручання до нашого кардіоцентру транспортують хворих з усіх міст і районів області в радіусі 60-100 км в перші 24 години від початку інфаркту міокарда, в радіусі більше 100 км — на вторинні коронарні втручання після проведеної тромболітичної терапії.
Щорічно кількість хворих, які позбавляються інфаркту міокарда, зростає. Таким чином минулого року ми пролікували більше 600 хворих з гострим коронарним синдромом. Вчасна діагностика, хороша робота в містах і районах, де діагностується інфаркт, транспортування хворого на «швидкій» до кардіоцентру, де використовуються високотехнологічні сучасні методи лікування гострих форм ішемічної хвороби серця, призвело до того, що стаціонарна смертність зменшилася більше, ніж в 4 рази. Зокрема, якщо в інших областях вона становить в середньому 14 відсотків, то в нашій області торік склала 9,5 відсотка. Загалом за якістю надання медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда Черкащина посіла перше місце у Всеукраїнському реєстрі.
— Чому саме на Уманщині вирішили створювати філію Черкаського обласного кардіологічного центру?
— Згідно клінічного протоколу медичної допомоги, після постановки відповідного діагнозу «інфаркт міокарда» хворий має бути доставлений до нашого закладу протягом 2 годин. Якщо для транспортування потрібно більше часу, пацієнту на місці проводиться стабілізація стану.
Протяжність Черкащини, особливо на південний захід, понад 200 км, а тому виникає потреба у створенні в області ще одного такого реперфузійного центру. Аби хворі з шести південно-західних районів області, а це близько 300 тисяч осіб дорослого населення, могли отримати вчасну кардіологічну допомогу, вирішили відкрити ангіографічне відділення, як філію Черкаського обласного кардіологічного центру, саме на базі Уманської центральної лікарні. Звичайно, це не лише покращить якість надання медичної допомоги, а й врятує багато життів. Власне, над цією проблемою наразі працює Черкащина. А ми вже будемо приймати хворих з лівого берега Дніпра і з центральної частини області.
Звичайно, Уманському району створити такий центр власними силами буде важко. Тому ми готові допомогти їм в організації роботи, в навчанні фахівців, проведенні оперативних втручань виїзними фахівцями нашого закладу.
// Того дня разом з колегою нам вдалось потрапити до операційної, яка стане прототипом тієї, яку планують створити в Уманській ЦРЛ. Завідувач відділення інтервенційної радіології Олександр Білоус продемонстрував ангіографічну установку в роботі, ознайомив зі світовими методиками, які все частіше застосовують у своїй практиці обласні серцево-судинні хірурги. За його словами, в усьому світі інфаркт лікується саме так. Апаратура ця надзвичайно дороговартісна — понад 1 млн дол. США. За умовами співфінансування Уманському району самотужки віднайти 12 млн грн буде надзвичайно важко, а тому Олександр Михайлович закликав долучитися до цієї благородної справи всіх небайдужих.
// Напевно, найбільшим задоволенням в роботі кожного лікаря є вдало проведена операція та врятоване людське життя. Отож і оцінку лікарям, як правило, дають саме пацієнти.
Як розповів черкащанин Віктор, він ніколи не відчував проблем із серцем, аж раптом однієї ночі прокинувся від інтенсивного болю в грудях. Відразу викликав «швидку», яка його доставила до Черкаського обласного кардіоцентру, де його протягом півтори години прооперували. Наразі хворий почувається добре, і на 4-ий післяопераційний день готовий повернутися додому.
— Основною причиною інфаркта є закупорка тромбом судини, яка постачає кров до серця. Чим довше закрита судина, тим більші розміри кровосудин. Тому найперше, що треба зробити такому пацієнту, — якнайшвидше відкрити закриту судину. Це можливо зробити двома способами: ввести спеціальні ліки, які розріджують кров, або механічним шляхом зайти всередину судини відповідним інструментом і відновити її прохідність. Другий метод лікування — сучасний і є найбільш ефективний. Так лікувати таких хворих в Черкаській області ми можемо на сьогодні лише в єдиному закладі — у нас, в Черкаському обласному кардіологічному центрі. На жаль, не всіх хворих до нас привозять вчасно. Найбільш ефективно можна подати допомогу тим пацієнтам, які поступають в перші години. Тому, як це не прикро звучить, в більш виграшному варіанті є жителі міста і найближчих районів. Мешканці віддалених районів не мають змоги приїхати в перші години. Для них застосовуються тромболізіс (вводять ліки, які розріджують кров), а потім вони поступають вже на другу – третю добу, тоді, коли ефективність процедури набагато нижча, — розповідає завідуюча відділенням гострої коронарної недостатності та порушень ритму Ольга Прошак.
// Під час нашого «гостювання» в кардіоцентрі ми також познайомились із провідним лікарем-хірургом серцево-судинним, головним позаштатним кардіохірургом УОЗ Черкаської ОДА Олегом Журбою.
— В минулому році ми зробили понад 227 операцій на відкритому серці різноманітної патології (це найбільше за всі роки діяльності). Найпоширенішою патологією залишається ішемічна хвороба серця, — розповів Олег Олександрович. — Ми виконуємо абсолютно всі оперативні втручання. Серед нових операцій – міні-інвазивні втручання. Актуальними в умовах сьогодення є операції під час гострого коронарного синдрому та інфаркту міокарду. Частині пацієнтів виконують коронарне втручання (стентування) або шунтування (операція на серці).
У нас обласний заклад, а тому ми обслуговуємо і приймаємо всіх людей не лише з міста, а й всієї області, включаючи м. Умань і Уманський район. Цього року завдяки співпраці з місцевими кардіологами було направлено велику кількість пацієнтів, яким виконано стентування і інші оперативні втручання.
// Справжню руку «майстра» на своєму серці відчув і наш земляк з Тальнівщини Володимир Пилипенко. Ось що він нам розповів про лікування в Черкаському кардіоцентрі:
— Тут дуже чуйні лікарі, в яких «золоті руки». Весь персонал дуже добре ставиться до людей, ніхто поганого слова не скаже. В цьому закладі відчуваєш себе людиною. Такі центри потрібні скрізь, а наші лікарі нехай би приїздили сюди на консультацію.
// Пацієнти відділення гострої коронарної недостатності та порушень ритму віддячили медперсоналу колективним листом-подякою.
— Сюди їдуть люди з різних куточків області, адже центр дуже добре себе зарекомендував. Хороший обслуговуючий і медичний персонал, а кардіохірурги мають «золоті руки», — ділиться враженнями пенсіонерка Лідія Коркішко, яка, аби «стати на ноги», приїхала в клініку більше, як за 100 кілометрів.
Інвалід 3 групи, мешканка м. Городище Любов Саєнко потрапила до закладу непередбачувано та, повіривши кардіохірургам, отримала висококваліфіковану допомогу, яка, сподівається, подовжить їй життя:
— Напевно, таке, як в цьому кардіоцентрі, буває лише в Європі. Адже, починаючи від приймальної і закінчуючи реанімацією, за тобою ходять, як за малою дитиною. Кругом чистота, відмінне харчування, а лікарі-хірурги – люди від Бога, які вдень і вночі на ногах.
Ще досить довго можна розповідати про побачене. Адже Черкаський обласний кардіологічний центр — не лише взірець в області, це провідний заклад України, який прагне «пустити своє коріння» на теренах Уманщини, аби разом з районними медиками рятувати людські серця від болю.
Наразі збір коштів на відкриття ангіографічного відділення в Уманській центральній районній лікарні для обслуговування південно-західної частини Черкащини активно продовжується. Тож закликаємо всіх небайдужих долучатися до цієї доброї справи, справжня ціна якій – не тисячі, і не мільйони гривень, а людські життя.
Світлана КОЗІЄНКО, газета «Уманська зоря»
