У бібліотеках району вшановують пам'ять жертв голодомору
25 листопада тисячі запалених свічок зіллються у величезній свічі Пам’яті й болю за невинно вбитими у 1930-тих роках співвітчизниками, коли Україна вперше пережила штучний голод: цинічне, цілеспрямоване, безжальне масове вбивство мільйонів своїх громадян. Лише в богоненависницькому і людиноненависницькому середовищі міг статися подібний злочин.
На щедрих українських чорноземах умирали в страшних муках мільйони людей. Цей геноцид був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольської помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу прагнення самостійно господарювати на батьківській землі. Цю мрію можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Україна втратила тоді мільйони своїх дітей. Усі вони зазнали тяжких мук і жахливої смерті.
Багато років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною, над іншими народами колишньої радянської спільноти панувала безжальна рука Москви.
Бібліотечні заклади району в ці дні проводять заходи, спрямовані на вшанування жертв тоталітарного режиму: уроки пам'яті «Жива правда стражденного народу – Голодомор 1932-1933 років», «Голодомор 1932-1933 років: уроки історії», інформаційні години «Міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу» тощо. У читальному залі районної бібліотеки інформування відвідувачів про кровопролитну війну режиму з власним народом ведеться шляхом перегляду виставки-засудження «Біль, що душу рве: Голодомор – 33» та «Чорна сповідь моєї Вітчизни» на абонементі РЦБ.
За інформацією Уманської РЦБ
