Основні аспекти законодавства про відходи
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони належать до об’єктів права власності українського народу. Одним з пріоритетних завдань держави є забезпечення конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, створення екологічно і техногенно безпечних умов для життєдіяльності населення та збереження навколишнього природного середовища, що полягає у його захисті від зовнішніх чинників, тобто в захисті від негативних наслідків людської діяльності. Такі наслідки спричиняють забруднення навколишнього природнього середовища різного роду відходами.
Згідно ДСТУ 2195-99 “Охорона природи. Поводження з відходами” відходами визначено речовини, матеріали і предмети, які утворюються в процесі людської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їхній власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Основоположним нормативно-правовим актом в сфері відходів є Закон України “Про відходи”, який визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язані із здійсненням всіх операцій щодо поводження з відходами, визначає порядок та види надання адміністративних послуг в сфері відходів, а також щодо відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України.
Норми Закон України “Про відходи” регулюють відносини, пов’язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.
Закон України “Про відходи” виділяє наступні види відходів:
1) небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;
2) побутові відходи – відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;
3) тверді відходи – залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;
4) рідкі відходи – побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах.
Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами відповідно до статті 5 Закону України “Про відходи” є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
Відповідно до чинного законодавства України контроль у сфері поводження з відходами поряд з профільними міністерствами здійснюють місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів та громадські інспектори з охорони довкілля.
Зокрема, статтею 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” передбачено, що місцева державна адміністрація здійснює контроль за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров’я людей і навколишнього природного середовища та розглядає справи про адміністративні правопорушення або передає їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Згідно статті 20 Закону України “Про відходи” до повноважень місцевих державних адміністрацій у цій сфері належить в тому числі й здійснення контролю за діяльністю об’єктів поводження з відходами (місцями чи об’єктами, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів).
Організацію збирання і видалення побутових відходів відповідно статті 21 Закону України “Про відходи” мають забезпечити органи місцевого самоврядування. Вони також створюють полігони для захоронення побутових відходів, організовують роздільне збирання корисних компонентів цих відходів; затверджують місцеві і регіональні програми поводження з відходами та контроль за їх виконанням; сприяють роз’ясненню законодавства про відходи серед населення, створюють необхідні умови для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; здійснюють контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розглядають справи про адміністративні правопорушення або передають їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Первинний виробничий контроль у межах своєї компетенції в сфері поводження з відходами здійснюють виробники відходів.
Згідно чинного законодавства України, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Зокрема, стаття 43 Закону України “Про відходи” передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно вимог статті 17 Закону України “Про відходи”, суб’єкти господарювання, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів складає від 50 до 1000 умовних одиниць, зобов’язані щороку подавати декларацію про відходи за формою, згідно з додатком до “Порядку подання декларації про відходи”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 від 18 лютого 2016 року. Відповідно пункту 3 Постанови, декларація про відходи подається до центру надання адміністративних послуг суб’єктами господарювання у сфері поводження з відходами один раз на рік одночасно в паперовій та електронній формі до 20 лютого року, що настає за звітним.
Для зручності, суб’єктам господарювання можна подати декларації про відходи скориставшись електронною системою здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами, у яку можна знайти за посиланням https://e-eco.gov.ua/.
Подання декларації про відходи через електронну систему скорочує кількість затраченого часу та дозволяє суб’єкту господарювання подати її у зручний момент. Також під час заповнення декларації про відходи через електронну систему припуститися помилок майже неможливо. А якщо, все ж таки, помилки виникнуть, система підкаже, як їх усунути.
Інструкцію щодо подачі електронної декларації про відходи можна знайти за посиланням https://e-eco.gov.ua/site/instruction.
Уманська РДА
