«Про соціальні послуги»: Департамент соціального захисту населення про новий Закон України
Новий Закон України «Про соціальні послуги» входить в дію з нового року. За ним до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад належить забезпечення надання соціальних послуг. Як втілюватимуться положення закону роз’яснюють в Департаменті соціального захисту населення ОДА.
Відповідно до Закону до повноважень цих органів належатиме, зокрема, визначення потреб населення у соціальних послугах, інформування про їх перелік, забезпечення їх фінансування, а також забезпечення підвищення компетенції і кваліфікації надавачів соціальних послуг. До того ж, виконавчі органи міських рад міст обласного значення, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад ОТГ забезпечують безпосередньо отримання надання базових соціальних послуг.
– Упродовж 10 років в системі соціального захисту населення тривають реформи і однією з найважливіших є реформа в наданні соціальних послуг, яка на відміну від інших механізмів соціального захисту (пільг, субсидій та допомог), реально може допомогти людині подолати або мінімізувати наслідки складних життєвих обставин, – каже директор Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Руслан Чикало. – Для пересічних громадян при слові «соціальні послуги» уявляється оформлення субсидії, допомоги при народженні чи просто отримання чергової довідки в управлінні/ відділі соціального захисту населення, тощо. Однак, соціальні послуги не мають нічого спільного із зазначеними адміністративними послугами. Це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків.
Ключові нововведення, що вступлять у силу з 1 січня 2020 року:
базові соціальні послуги
в кожній громаді, при наявності потреби, мають бути розвинуті такі послуги, які умовно можна поділити на такі групи:
превентивні/профілактичні: консультування, інформування, соціальна профілактика;
для осіб/сімей, що потрапили у складні життєві обставини: соціальний супровід, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція, натуральна допомога, представництво інтересів, посередництво (медіація);
для осіб з інвалідністю та похилого віку: підтримане проживання, догляд вдома, фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору, переклад жестовою мовою;
для дітей з інвалідністю: супровід під час інклюзивного навчання, денний догляд;
кризові послуги: екстрене (кризове) втручання; надання притулку;
для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних.
Всі ці послуги мають надаватися у громаді, максимально наближено до проживання людини, що їх потребує.
демонополізація ринку
Законом встановлюються єдині вимоги до надавачів соціальних послуг усіх форм власності: державних, комунальних і недержавних. Визначено, що надавачі недержавного сектору можуть бути залучені шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проєктів, соціальних програм тощо.
обов’язкове надання соціальних послуг
Законом передбачено, що в окремих випадках, отримувачі послуг не можуть від них відмовитись, а мають проходити індивідуальні корекційні програми:
батьки, які не виконують батьківських обов’язків;
особи, які вчинили насильство за ознакою статі, домашнє насильство чи жорстоке поводження з дітьми;
особи, до яких застосовуються заходи пробації відповідно до закону;
особи, яких судом направлено на проходження програми для кривдників;
в інших випадках, передбачених законом.
ведення випадку – це одна з ключових технологій соціальної роботи, яка спрямована на вирішення психологічних, міжособистісних, соціальних та інших проблем через взаємодію між фахівцем з соціальної роботи та отримувачем послуги , його сім’єю чи оточенням.
Реєстр соціальних послуг, який складатиметься з розділів про надавачів соціальних послуг та про отримувачів соціальних послуг.
Для надавачів внесення до Реєстру означає можливість працювати в офіційному полі і претендувати на отримання фінансування за рахунок бюджетних коштів, зокрема через механізм соціального замовлення.
Щоб бути у Реєстрі, надавачі мають відповідати критеріям діяльності, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
класифікатор соціальних послуг
Так, відповідно до статті 16 закону соціальні послуги поділяються
на послуги, спрямовані на:
соціальну профілактику — запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;
соціальну підтримку — сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин;
соціальне обслуговування — мінімізацію для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.
До того ж, соціальні послуги класифікуються за типами, місцем надання та строками надання.
У Законі також визначено, що соціальні послуги можуть надаватися у центрах зайнятості, закладах охорони здоров’я, освіти, культури тощо.
