СОБОРНА, ВІЛЬНА, НЕПОДІЛЬНА – Україна відзначає День Соборності
22 січня 1919 року – один з найурочистіших днів у пам’яті українського народу: проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Хоч радість була короткою, але ідея об'єднання українських земель і його народу стала фундаментом для подальшої боротьби за свободу, щоб врешті здійснилася віковічна мрія про створення власної держави.
З нагоди 102 річниці проголошення Акта, в День Соборності України, голова Уманської районної державної адміністрації Світлана Волошенюк, перший заступник голови райдержадміністрації Сергій Жорницький, керуюча справами Уманської районної ради Наталія Короп та староста села Родниківка Валід Шейх-Абдін поклали квіти до пам’ятника видатному поборнику вільної України Тарасу Шевченку в селі Родниківка.
«Минуле століття запам'ятається подіями, які, віддаляючись у часі, не втрачають своєї значимості. Адже розірваний український народ визволився з неволі: Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна – з Австро-Угорської імперій – і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію національним святом – Днем Соборності – як нагадування про єдність і взаєморозуміння українців навіть тоді, коли вони були розірваний між двома державами. Вірю, що і нині ми зможемо захистити свою незалежність, досягти порозуміння, а врешті – миру і спокою», – зазначила під час заходу Світлана Волошенюк.
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Проте, активна та свідома українська громадськість в різному масштабі святкувала цей день і раніше, навіть за радянських часів.
21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, патріотичні сили організували «живий ланцюг», який став однією з наймасштабніших акцій такого роду у світовій історії.
За офіційними даними радянського режиму, в ньому взяли участь близько 450 тисяч осіб, за неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів.
Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності.
