Потрапляли під обстріли у полі, сховатися ніде, бігли до лісосмуги… так швидко, напевно, ніколи не бігали.
“Потрапляли під обстріли у полі, сховатися ніде, бігли до лісосмуги… так швидко, напевно, ніколи не бігали. Поруч з нами розривались снаряди. На наших очах після обстрілу падала опора, обривався провід. Земля тремтить, а ми поруч зовсім” - згадує наш колега Олег, начальник лінійної дільниці. У таких умовах наші хлопці відновлюють пошкоджені обстрілами росіян лінії електропередач.
У щоденних повідомленнях ми зазначаємо, що енергетики працюють цілодобово. А інколи відновлювальні роботи затримуються через великий обсяг мінування або пошкоджень. Але що ж саме роблять ремонтники, і чому так довго? Напередодні нашого професійного свята - Дня енергетика ми зібрали кілька історій, щоб відповісти на ці питання.
Розповідаємо з чого саме починається відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури, та як змінилася робота представників колись суто цивільної професії "енергетик" після 24 лютого.
Першими на огляд трас ліній електропередачі після її пошкодження, прибувають наші фахівці з лінійного обладнання, або, більш звично для енергетиків, “лінійники”. Огляди та обходи ліній майже щодня, субота, неділя, негода, виїзд о 07:00, повернення о 19:00 – бригада лінійної дільниці працює 24/7.
“На один прогін опор у 300 метрів витрачаємо приблизно годину. Все залежить від “знахідок” саперів та роботи військових. За саперами йдемо слід у слід. За сигналами саперів та звуком міношукача навчились розпізнавати небезпеку. Потім вертаємось і проходимо другу колію, щоб за нами могла проїхати ремонтна техніка”, - розповідає Олег.
Спільно з саперами проходять всю територію пішки, знаходять місце аварії та фіксують пошкодження. Бригада із 7 фахівців обслуговує 20 ліній загальною довжиною понад 700 км, більшість з яких знаходиться поблизу лінії зіткнення на південному сході України.
"Щодня на машині проїжджаємо до 250 км. Огляд займає багато часу, рухаємось повільно, але поспішати не можна – надто ризиковано. Спочатку йдуть сапери – слідом крок у крок за ними ми, оглядаємо провід, трос, підходимо до опори. Прилад сигналить – ми зупиняємось, далі працюють сапери. Жодного разу не було без «знахідок». Територія просто нашпигована мінами, розтяжками, залишками нерозірваних снарядів. Зазвичай на одну міну сапери витрачають хвилин 15. Та був випадок, коли розміновували більше як годину: орки під одну міну поклали ще одну. Наші це розгледіли та все знешкодили.
Коли працюємо у полі, то є наш «нуль», наша передова. Багато небезпечних випадків, останній злякав навіть саперів: пройшли, ледве не зачепивши розтяжку – тонкий дріт було натягнуто між стійками опор – спрацював міношукач, усі залишились цілими", - розповідають колеги.
Після цієї небезпечної підготовчої роботи на місце виїжджають ремонтні бригади та приступають до відновлювальних робіт, щоб повернути світло у наші домівки.
Джерело: НЕК "Укренерго"
