Представлено Стратегічний план розвитку Уманського району на період до 2020 року
Стратегія розвитку району відображає нові цілі та визначає шляхи його розвитку у майбутньому. Надзвичайно важливим у цьому плані є досягнення чіткого консенсусу між жителями у питаннях, пов'язаних з баченням мети довгострокового розвитку району та його стратегічних пріоритетів.
Тож 27 жовтня в приміщенні Українського аграрного ліцею під головуванням голови районної державної адміністрації Євгенія Данченка та голови Уманської районної ради Оксани Супрунець відбулася нарада, на якій було представлено Стратегічний план розвитку Уманського району на період до 2020 року.
На даний захід були запрошені депутати районної ради, сільськогосподарські виробники, селищний та сільські голови, керівники структурних підрозділів районої державної адміністрації та районної ради.
Стратегічний план розвитку району був розроблений відповідно до Стратегії розвитку району до 2020 року та включає чотири пріоритетних напрями, а саме:
- покращення медичного обслуговування населення;
- покращення якості питної води в населених пунктах;
- розвиток освіти та спорту;
- зростання конкурентоспроможності економіки населених пунктів.
Перший пріоритетний напрямок був представлений головним лікарем Уманської центральної районної лікарні Інною Добрянською. У своєму виступі, Інна Іванівна відмітила, що актуальність питання плану стратегічного розвитку – це реформування галузі охорони здоров’я району і одним із головних його етапів є створення госпітального округу на базі Уманської центральної районної лікарні.
Очільник медичного закладу району представила учасникам зібрання основні пріоритетні напрямки розвитку закладу на 2018-2020 роки. Зокрема, у планах на 2018 рік визначено:
- реконструкцію поліклінічного відділення центральної районної лікарні з метою створення агіографічного відділення;
- придбання апарату ультразвукової діагностики для стаціонарних відділень лікарні;
- придбання медичного обладнання для операційного блоку акушерсько-гінекологічного відділення;
- придбання серверного обладнання для впровадження програми інформатизації системи охорони здоров’я;
- закупівля програмного забезпечення для запровадження програми інформатизації в центральній районній лікарні;
- завершення ремонту приміщення центральної районної лікарні для відкриття скринінгового центру «Здоров’я жінки»;
- капітальний ремонт та облаштування приймально-діагностичного відділення центральної районної лікарні;
- придбання фібробронхоскопу для діагностичного відділення центральної районної лікарні.
Стосовно другого, третього та четвертого напрямів стратегічного розвитку району доповіла начальник відділу економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації Тетяна Солом’яна.
Другим пріоритетним напрямом стратегічного розвитку району є покращення якості питної води в населених пунктах. Тетяна Олександрівна поінформувала всіх присутніх, що на даний час водопостачання району здійснюється сільськими та відомчими водогонами, якими охоплено лише 36,5% населення району. Більшість систем водопостачання побудовані в 1960-1970-х роках та мають високий рівень зношеності.
Тому для вирішення даного питання планується будівництво водогонів у селах Уманського району, а саме: Полянецькому – протяжністю 3 км, вартістю 880 тис. грн, Гродзево – протяжністю 3 км, вартістю 872 тис. грн, Краснопілка – протяжністю 3 км, вартістю 927,8 тис. грн, Дмитрушки – протяжністю 19 км, вартістю 3800 тис. грн, Родниківка – протяжністю 40 км, вартістю 8 млн грн, Ладижинка – протяжністю 2,7 км, вартістю 910 тис. грн, Ропотуха – протяжністю 11 км, вартістю 2200 тис. грн, Фурманка – протяжністю 6 км, вартістю 1200 тис. грн, Аполянка – протяжністю 1,9 км, вартістю 380 тис. грн.
Проекти по будівництву водогонів сіл Полянецьке, Гродзево, Краснопілка та Дмитрушки уже подані для співфінансування до Державного фонду регіонального розвитку на 2018 рік.
Третім пріоритетним напрямом є розвиток освіти і спорту в районі. Тож у рамках даного напряму планується провести оптимізацію мережі навчальних закладів та створення: 8 – опорних закладів загальної середньої освіти (Дубова, Ладижинка, Паланка, Доброводи, Дмитрушки, Юрківка, Бабанка, Родниківка); 4 – закладів середньої освіти I-III ступенів (у селах: Колодисте, Полянецьке, Старі Бабани, Сушківка); 15 – закладів середньої освіти I-II ступенів (у селах: Краснопілка, Посухівка, Гереженівка, Кочержинці, Громи, Собківка, Танське, Шарин, Черповоди, Городецьке, Іванівка, Кочубіївка, Оксанино, Текуча, Косенівка); 7 – закладів середньої освіти I ступеня (у селах: Антонівка, Гродзево, Пугачівка, Рижавка, Берестівець, Городниця, Ятранівка); 4 – заклади дошкільної освіти (у селах: Масимівка, Ропотуха, Томашівка, Затишок).
На умовах співфінансування планується закупити шість шкільних автобусів на суму 10,8 млн грн (кошти обласного та районного бюджетів).
Також у планах розвитку освіти і спорту в районі – поновити та осучаснити комп’ютерною технікою та закупити ліцензоване програмне забезпечення для опорних шкіл сіл: Дубова, Ладижинка, Паланка, Доброводи, Дмитрушки, Юрківка, Бабанка та Родниківка (орієнтовна вартість – 1,5 млн грн); придбати сучасні навчальні кабінети для опорних закладів освіти (орієнтовна вартість – 3,6 млн грн); побудувати футбольні поля зі штучним покриттям у селах Родниківка та Паланка (орієнтовна вартість 3 млн грн за рахунок державного та сільських бюджетів); провести реконструкцію стадіонів у селах: Собківка (орієнтовна вартість – 500 тис. грн), Ладижинка (орієнтовна вартість – 700 тис. грн) та Ропотуха (орієнтовна вартість – 700 тис. грн).
Четвертим стратегічним напрямом є зростання конкурентоспроможності економіки населених пунктів, який має сприяти діяльності суб’єктам господарювання в реалізації економічно і соціально значущих для району інвестиційних проектів із залученням усіх джерел фінансових ресурсів.
Для забезпечення реалізації даного напряму пропонується впровадження інвестиційних проектів:
- встановлення лінії по розливу бутильованої питної води в с. Ладижинка (вартість проекту 1,5 млн грн). Видобуток підземної води з глибини 130 м потужністю до 1040 тис. літрів питної води на місяць дасть можливість забезпечити попит на високоякісну питну воду як жителів району, так і м. Умань;
- встановлення мобільного комплексу по виробництву гранітної продукції в с. Старі Бабани потужністю 700 тис. м. куб. на рік.
Звертаючись до присутніх учасників наради, голова райдержадміністрації Євгеній Данченко акцентував увагу на даних інвестиційних проектах, що є перспективними для реалізації на території нашого району.
У ході наради було також розглянуто питання щодо ролі аграрного сектору економіки району у формуванні сільських та районного бюджетів, по якому поінформувала всіх присутніх начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Валентина Мовчанюк.
Валентина Олексіївна акцентувала увагу присутніх учасників наради на тому, що сільськогосподарська галузь району є однією із стратегічно важливих галузей економіки Уманського району, яка значною мірою визначає соціально – економічний розвиток сільських територій та рівень життя сільського населення. Земельні ресурси, і в першу чергу рілля – це основний і найважливіший засіб сільськогосподарського виробництва, а отже і виступає основним джерелом формування дохідної частини, як сільських бюджетів так і районного бюджету.
Тому, детальний облік земельних ресурсів, повне їх залучення до оподаткування і сприятиме точності при плануванні дохідної частини кожної сільської ради. При цьому, важливе чинником є хто саме використовує земельні ресурси та за якою системою оподаткування буде плануватись дохідна частина бюджету.
За категоріями користувачів слід відзначити, щорічне збільшення використання ріллі фізичними особами, так званими одноосібниками, загальна оброблювана площа якими склала на початок 2017 року майже 14 тис. га, що на 2822 га більше попереднього року і до кінця поточного року дана кількость користувачів буде збільшуватись.
Валентина Олексіївна відмітила, що на даний час розрахунки щодо податкового навантаження по сплаті за використання 1 га ріллі юридичною особою – підприємством та так званою категорією користувачів землі «одноосібниками» засвідчують значну різницю, тобто «одноосібники» в середньому на 1 га сплачують податків на 916,4 грн менше. А враховуючи, що одноосібниками по району використовується близько 14 тис. га то резерв або точніше сказати втрати до бюджетів по земельному податку та ПДФО, а також до єдиного соціального внеску, який є формуючою складовою Пенсійного фонду складають 12,8 млн грн. Крім того, «одноосібники» не сплачують податок на додану вартість при реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції, орендної плати за використання землі, не проводять нарахування заробітної плати при обробітку земельних площ, на відміну від сільськогосподарських підприємств, тому додаткові витрати господарств на 1 га складають ще від 6210 грн і більше, а в загальному перевищення складає майже в 13 раз.
Висновок лише один, якщо не буде розроблено та прийнято на законодавчому рівні єдиний підхід до сплати податків у розрахунку на 1 га різними за правовим статусом землекористувачів, то питання наповнення місцевих бюджетів та соціальних фондів з кожним роком буде викликати все більше напруження.
Матеріали по доповіді начальника управління АПР Валентини Мовчанюк доступні за посиланням: https://rada.info/upload/users_files/04061292/34326d9f93cb08a7b534c328f9f6d4ef.ppt
